Україна із завмиранням серця спостерігає за страшними наслідками паводків на Західній Україні, початок яких припав на кінець червня 2020. Спеціалісти вже визначають їх найбільшими за останні 60 років. Станом на 25 червня було підтоплено 285 населених пунктів, постраждало 9994 будинки, зруйновано інфраструктурні об’єкти, мости, дороги. 1500 поліцейських, рятувальників та бійців Національної гвардії беруть участь у ліквідації наслідків негоди. На їх подолання Кабінет міністрів України виділив понад 700 млн. гривень, втім загальні збитки експерти оцінюють в суму майже 4 млрд. гривень.
Екологи вважають, що причини паводків комплексні – це вирубка лісів, засмічення річок і зміна клімату, наслідком якої є сильні та затяжні дощі.
Поки ми готували це повідомлення, 6 липня в Луганській області виникла лісова пожежа на площі близько 50 га, яка через поривчастий вітер та високі температури розповсюдилася далі. Попередньо 5 осіб загинуло та 9 осіб госпіталізовані до лікарні. Вогнем знищено близько 80 дачних будинків садового кооперативу та 45 житлових будинків.
Це все ви могли почути з новин, але чи замислювалися ви про те, який вплив матиме це лихо на психічне здоров’я і як його можна оцінити? Давайте звернемося до досвіду інших країн.
Переживання стихійних лих та катаклізмів провокує появу гострого травматичного стресу, тривоги, депресивних та фобічних розладів, дезадаптивні стратегії подолання стресів, формування алкогольної та наркотичної залежності.
У 14,5% жертв урагану Сенді (2012) було діагностовано симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР), а у 15,6% людей, які сильно постраждали від лісових пожеж в Америці, симптоми ПТСР почали проявлятися лише за кілька років (Bryant et al., 2014).
У кожного шостого постраждалого від урагану Катріна (2005) було діагностовано ПТСР, а у 49% постраждалих було виявлено симптоми підвищеної тривожності чи депресії. Самогубство та суїцидальні думки збільшилися більш, ніж удвічі (Kessler et al., 2008; Lowe, Manove, & Rhodes, 2013).
Раптові та вимушені життєві зміни ставлять нові виклики для адаптації людини. Після пережитого стресу ті, хто залишаються у власному помешканні, можуть втратити відчуття свого будинку як безпечного середовища, що буде створювати постійну напругу та тривогу (Tapsell & Tunstall, 2008).
Економічні втрати спричиняють депресії. Наприклад, в Австралії виявлено підвищення рівня самогубств серед фермерів-чоловіків в періоди тривалої посухи (Hanigan, Butlera, Kokicc, & Hutchinson, 2012).
Варто наголосити і на більш вразливих групах населення, до яких також відносяться діти. Так, в ході оцінки наслідків урагану Катріна (2005) американські дослідники виявили підвищення рівня агресивності у підлітків (Monica A. Marsee, 2008). Ці наслідки впливають на соціальну адаптацію, навчання, якість життя.
Наявні дані і про те, що симптоми ПТСР у дітей є більш тривалими, ніж у дорослих. Так, за результатами дослідження, в якому взяли участь 387 дітей (9-18 років), виявлено, що з віком симптоми ПТСР та депресії зменшуються (досвід урагану Катріна). Втім така редукція симптомів відбувається через 2-3 роки, а у 28% досліджуваних дітей симптоми залишаються навіть через 3 та більше років (Washington, DC: US Government Accountability Office, 2009).
Особлива вразливість дітей відмічається й в іншому дослідженні. Третина з 800 австралійських дітей, які пережили лісові пожежі, відтворювали травматичний досвід у своїх іграх, мріях, розповідях навіть через 26 місяців після трагедії (Alexander Cowell McFarlane, 1987).
Психологічні реакції на природні катастрофи включають різні фази, що характеризуються симптомами, які змінюються з часом. Серед них почуття зневіри, шоку, заперечення чи обурення, що безпосередньо слідують за подією, а також альтруїстичні почуття, які пов'язані зі збереженням життя, свого та близьких, майна. Емоційна підтримка та оптимізм до майбутнього можуть перетворитися на розчарування, настирливі думки та образи, гнів, оскільки довготермінові наслідки та емоційні наслідки події стають очевидними. Таке пригнічення може тривати місяці, а то й роки, і пов'язане зі стресовим збудженням, фізичними та психологічними скаргами: наприклад, головним болем, втомою, посттравматичним стресовим розладом, шлунково-кишковими та серцевими симптомами(Stein and Meyers, 1999).
Тож, спираючись на досвід колег, ми поки можемо лише здогадуватись, як паводки на Західній Україні вплинуть на психічне здоров'я населення. Подолання наслідків негоди є довготривалою та кропіткою роботою, потребує реакції державних служб, спеціалістів, волонтерів. Але одним із висновків цього страшного уроку природи є превенція. Попередження причин таких жахливих подій - це більш відповідальна поведінка людини до природи, вдумливе використання ресурсів, збереження довкілля.
Підготовлено робочою групою НПА з превенції зміни клімату та збереження психічного здоров’я.